Вивчення та раціональне використання надр

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. 

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. 

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. 

Надра надаються у користування для: 

  • геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
  • видобування корисних копалин;
  • будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
  • створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
  • виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; 

Галузь надрокористування на національному рівні регулюється конституцією України, Кодексом України про надра, водним Кодексом, Законом про нафту і газ, гірничим Законом України, та іншими законами та нормативно-правовими актами. 

Реформування галузі 

Україна, підписавши угоду про асоціацію з ЄС взяла на себе зобов'язання,зокрема, імплементувати Директиву ЄС 90/22 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу "Про умови надання та використання дозволів на пошук, розвідування та видобуток вуглеводнів". Міністерство екології та природних ресурсів розробляє та імплементує заходи, спрямовані на застосування кращих світових практик щодо підвищення рівня прозорості в сфері надрокористування, в тому числі в частині недискримінаційного доступу до користування надрами, впровадження електронного документообігу, раціонального використання надр та сталого розвитку,  осучаснення та спрощення доступу до геологічної інформації. 

Короткі статистичні дані 

Україна є державою з унікальною мінерально-сировинною базою. В надрах України виявлено понад 20 тис. родовищ і проявів з 117 видів мінеральної сировини, з яких 9225 родовищ (в т.ч. 1726 ділянок вод підземних питних та технічних, мінеральних) мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів корисних копалин. Промисловістю освоєно понад 3286 родовищ з 100 видів корисних копалин, що містять від 40 до 75% розвіданих запасів різноманітних корисних копалин. На базі цих родовищ діє понад дві тисячі гірничодобувних, збагачувальних і переробних підприємств. 

Науково обґрунтований аналіз результатів геологорозвідувальних робіт, проведених на протязі останніх років, дає підставу розраховувати на виявлення нових промислових родовищ нафти, газу, металічних та неметалічних корисних копалин і забезпечення розвіданими запасами підприємств паливно-енергетичного комплексу, металургійного, гірничохімічного, будівельного, тощо.

Джерело: Щорічник "Мінеральні ресурси України" Київ 2018 ДНВП "Геоінформ України" 

Корисні аналітичні матеріали 

1. ПРАВОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГЕОЛОГІЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ПІД ЧАС ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗАПАСІВ ТА РЕСУРСІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН УКРАЇНИ

У статті проаналізовано особливості розпорядження геологічною інформацією під час геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів корисних копалин України; схарактеризовано (класифіковано) види геологічної інформації, отриманої на різних стадіях геологічного й техніко-економічного дослідження (ГЕО-3, ГЕО-2, ГЕО-1); окреслено принципи визначення достовірності та якості геологічної інформації відповідно до стадії робіт.

http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/mru_03_2018_05.pdf

Автори: Г. І. РУДЬКО, М. В. ТКАЧЕНКО, C. Ф. ЛИТВИНЮК 

2. ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ РОЗРАХУНКІВ ПІД ЧАС ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН

У статті проаналізовано сучасну практику оцінки економічної ефективності родовищ корисних копалин та виконання вартісних розрахунків у сфері надрокористування.

http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/zb_04_2017-09.pdf

Автори: О. В. Зур’ян, А. Б. Шапран, О. І. Качалова 

3. ГЕОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ СХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ – НАУКОВІ РІШЕННЯ Й ЗДОБУТКИ

У статті наведено головні досягнення співробітників Чернігівського відділення УкрДГРІ у вивченні геології та нафтогазоносності Східного нафтогазоносного регіону України, нарощуванні мінерально-сировинної бази держави. Стисло cхарактеризовано сучасні проблеми, над якими працюють співробітники відділу методики нафтогазопошукових робіт – наступника ЧВ УкрДГРІ.

http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/zb_01_02_2017-05.pdf

Автор: В. В. Макогон 

4. РЕГІОНАЛЬНІ ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ – ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ ГЕОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ НАДР

У статті висвітлено пріоритетні наукові напрями УкрДГРІ, пов’язані з регіональними геологічними дослідженнями в Україні. Наведено головні результати виконаних і виконуваних наукових досліджень та подальші напрями в цій царині. Стислий огляд попередніх досягнень і звершень у зазначеній сфері дає загальні уявлення про їх визначальну роль у розробці наукових напрямів, методологічних і методичних при нципів, які є фундаментом регіональних геологічних досліджень та складання Держгеолкарти-200. Завдяки цьому УкрДГРІ став провідним галузевим підрозділом України з розроблення й упровадження сучасних комп’ютерних і геоінформаційних технологій в геологічному картографуванні, а також удосконалення традиційних методів крупно- й середньомасштабного картоскладання, картографування та картовидавництва.

http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/zb_01_02_2017-07.pdf

Автори: О. О. Ліхошерстов, М. М. Костенко, С. О. Некрасова, Ю. М. Веклич, О. М. Шевченко, О. М. Пилипчук, Л. В. Ковальчук 

5. СТАТИСТИКА РОЗВИТКУ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

У статті узагальнено особливості розвитку геологорозвідки та формування ресурсної бази вуглеводнів у Західному нафтогазоносному регіоні України, найстарішому в Європі. Розглядуваний період починається 1771 року і його можна поділити на кілька блоків: до 1945 року, до 1970-х років, до 90-х років ХХ сторіччя й до наших днів. У кожному з блоків визначено головні параметри, які характеризують організаційну структуру та обсяги геологорозвідувальних робіт (ГРР). Обґрунтовано можливості успішного розвитку ГРР у зазначеному регіоні

й потребу збільшення їхніх обсягів утричі.

http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/mru_01_2018_07.pdf

Автори: М. Я. ВУЛЬ, О. В. ЗУР’ЯН, В. О. СТАРИНСЬКИЙ 

6. ОЦІНКА РИЗИКІВ ОСВОЄННЯ РОДОВИЩ ВУГІЛЛЯ НА ПРИКЛАДІ ВІТЧИЗНЯНИХ ОБ’ЄКТІВ З НЕЗНАЧНИМИ ЗАПАСАМИ

Проведено зіставлення складників ризиків гірничого бізнесу в міжнародній практиці та для вітчизняних родовищ. Проаналізовано особливості геологічних і промислових ризиків для родовищ вугілля, зокрема й для вітчизняних об’єктів з незначними запасами. Визначено, що головними складниками ризику в міжнародній практиці оцінювання вугільних родовищ є ризик використання сировини – замінника, соціальні та екологічні чинники.

http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/mru_03_2017_04.pdf

Автори: Г. І. РУДЬКО, В. В. БАЛА, М. М. КУРИЛО 

7. КРИТИЧНІ ЗМІНИ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ НАДР ДОНБАСУ

Проаналізовано головні чинники довгострокових змін екологічного стану геологічного середовища (ГС) Донбасу та за умов впливу чинників збройного конфлікту. Тривалий термін видобутку вугілля (понад 150 років), великі площі порушення рівноваги надр (до 15 000 км2 ), об’ємів вилучення вугілля й порід (9,5–10,0 млрд м3 ) і витоків вибухонебезпечного метану (до 6 млрд м3 /рік) за умов просторового розподілу до 4 000 небезпечних об’єктів (хімічних, металургійних та ін.) створили нестійку техногенно-геологічну систему (ТГС) “техногенний комплекс-геологічне середовище”.

http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/mru_03_2017_09.pdf

Автор: Є. О. ЯКОВЛЄВ

Підписатись на матеріали розділу «Вивчення та раціональне використання надр»