Скорочення виробництва АЕС є тимчасовим вимушеним заходом, пов’язаним із низьким попитом на базову генерацію, вимогою забезпечення операційної безпеки ОЕС України та нормами чинного законодавства у сфері ВДЕ

6 Травня 2020, 09:34
Новини

На круглому столі на тему: «Подолання кризових явищ в українській енергетиці» в.о. Міністра енергетики і захисту довкілля Ольга Буславець прокоментувала нагальні виклики в галузі та запропоновані Міністерством рішення.

Щодо нагальних викликів

«Ми маємо справу з найбільшою кризою в енергетичній галузі за всю новітню історію української енергетики. У нас повна економічна, фізична та паливна розбалансованість галузі. У ситуації, що склалася, на жаль, немає простих рішень», - зазначила в.о. Міністра.

Серед причин такої ситуації Ольга Буславець виділила:

- зниження фактичного та прогнозного обсягу споживання електричної енергії у 2020 році через аномально теплу зиму, зниження споживання промисловістю, що почалося ще восени минулого року, та вжитих карантинних обмежень. Як наслідок, мінус 14 млрд кВтгод або 9% в порівнянні з попередньою оцінкою;

- стрімке зростання встановленої потужності об’єктів відновлюваної енергетики за моделлю «зеленого» тарифу (на 2,4 ГВт впродовж останніх 6-ти місяців, або в 3,7 раза з початку 2019 року);

- зниження виробництва електроенергії на ГЕС ПрАТ «Укргідроенерго» до 4303 млн.кВт·год, що є найнижчим показником в історії гідроенергетики України через безсніжну зиму та відсутність значних опадів у весняний період;

- штучні адміністративні втручання в ринок електричної енергії, що спотворило ціноутворення на ринку та спричинило збиткову роботу енергогенеруючих підприємств. Зокрема, заборгованість перед державними НАЕК Енергоатом складає понад 5 млрд грн, Укргідроенерго – 0,65 млрд грн;

- зростання імпорту електроенергії з РФ та Білорусі до 914 млн кВтгод (в попередньому сезоні – 0 кВтгод).

Як наслідок, в ОЕС України виник суттєвий профіцит базових генеруючих потужностей атомних електростанцій та,  навпаки, дефіцит високоманеврової генерації гідроелектростанцій. При цьому вся генерація працює в збиток та має багатомільярдні борги.

Щодо пропонованих заходів

«Для усунення зазначених кризових явищ необхідні швидкі, комплексні та злагоджені рішення. І Мінекоенерго в стислі терміни вже виконано великий обсяг завдань  у цьому напрямку», - наголосила Ольга Буславець.

Так, для посилення міжвідомчої координації сформовано Антикризовий енергетичний штаб під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, на засіданні якого 29.04.2020 схвалено розроблений Мінекоенерго пакет першочергових заходів з чітким графіком та визначеними виконавцями.

«Всі завдання (а їх двадцять) були згруповані в чотири блоки. А саме – удосконалення механізму ПСО і правил ринку електричної енергії, відновлювана енергетика, вирішення проблеми заборгованості  на ринку та кібербезпека в енергетиці. По кожному напрямку сформовано робочі підгрупи, у рамках яких напрацьовуватимуться проекти нормативно – правових актів та готуватимуться пропозиції, що потім будуть надані на розгляд до Антикризового енергетичного штабу» - зазначила в.о. Міністра.

Також 28.04.2020 Мінекоенерго було затверджено оновлений прогнозний баланс електричної енергії ОЕС України, який попередньо було погоджено з Президентом та Прем’єр-міністром України. Зазначений баланс є відправною точкою для усунення фізичної та паливної розбалансованості в галузі та дозволяє НЕК «Укренерго» забезпечити надійну роботу енергосистеми з урахуванням нормативних обсягів резервів потужності.

Через зниження споживання балансом передбачено відповідне зниження обсягу виробництва електричної енергії. Зокрема, на ГЕС через маловодність таке зниження склало 40%, на АЕС через надлишкову пропозицію базової генерації, на яку немає попиту – 12%, на ГК ТЕС, які є напівпіковими – на 8%.

Було наголошено, що пропоновані рішення ефективні лише в комплексі, що передбачає злагоджену роботу не лише виконавчої гілки влади, а також - депутатського корпусу і парламенту в цілому. Зокрема, на розгляді у Верховній Раді України знаходиться ряд вкрай важливих для галузі законопроектів, частина з яких вже прийнята в першому читанні. Тому на круглому столі Ольга Буславець звернулася до народних депутатів України з проханням максимально оперативно їх розглянути.

Щодо штучного обмеження атомної генерації

Ольга Буславець підкреслила, що обмеження виробництва стосується всіх типів традиційної генерації, включно з теплоелектростанціями, і обумовлено причинами, зазначеними вище. Менший відсоток зниження теплової генерації в порівнянні з атомною пов’язаний лише і виключно з тим, що в умовах браку традиційної маневреної генерації ГЕС, саме теплоелектростанції будуть змушені забезпечувати необхідні резерви маневрової потужності в енергосистемі.

Альтернативою обмеження атомної генерації є зниження потужності об’єктів відновлюваної енергетики, яка і створює найбільші небаланси. Проте це питання регулюється Законом України «Про ринок електричної енергії».

«Я працюю у виконавчій владі і маю виконувати ті закони, які написані і прийняті Верховною Радою України», - наголосила Ольга Буславець.

Цим Законом встановлено, що при диспетчеризації генеруючих потужностей оператор системи передачі має надавати перевагу виробникам, які використовують альтернативні джерела енергії. Крім того, вартість електричної енергії, не відпущеної таким виробником у результаті виконання команди оператора системи передачі, має бути відшкодована за встановленим йому «зеленим» тарифом.

«Ми повинні розуміти - якщо ми не зменшуємо виробництво атомної енергії, ми повинні сплачувати і за атомну генерацію, яка була б надлишковою та створювала небаланси в енергосистемі, і одночасно платити за обмеження виробництва з відновлюваних джерел. Орієнтовна ціна таких рішень – це додаткові 4 млрд гривень за невідпущену виробниками з ВДЕ електричну енергію», - зазначила Ольга Буславець.

Крім того, навіть за умови таких обмежень ВДЕ атомні енергоблоки були б недовантажені та працювали б у режимі добового регулювання, який небезпечний для їх експлуатації. Тому, що в країні немає попиту на цю «базову» електроенергію. Свідченням цього є значні обмеження обсягів виробництва електроенергії на АЕС за командою оператора системи передачі, які мали місце впродовж останніх 5 місяців. Зокрема: в січні – понад 50 млн кВтгод;  у лютому – понад 100 млн кВтгод; у березні – 350 млн кВтгод; у квітні – близько 800 млн кВтгод; у травні - вже понад 200 млн кВтгод.

Отже, ще до затвердження оновленого прогнозного балансу обмеження атомної генерації, які застосовувались НЕК Укренерго для забезпечення балансової надійності енергосистеми, склали понад 1,3 млрд кВтгод. Зокрема, у квітні поточного року такі обмеження становили понад 12% від планового виробітку АЕС.

Оновлений прогнозний баланс лише фіксує фактичний стан справ в енергетичному комплексі і є наслідком, а не причиною ситуації, яка склалася.

Щодо відновлюваної енергетики

Міністерство продовжує дискусії з інвесторами щодо перегляду чинної моделі «зеленого тарифу» та налаштоване на швидке і результативне завершення цього діалогу. Зокрема, на поточний тиждень заплановано підготовку проекту рамкового Меморандуму про взаєморозуміння з виробниками електроенергії з альтернативних джерел.

Такий меморандум дозволить зафіксувати умови добровільного зниження «зеленого» тарифу, а також інші необхідні зміни, які посилять спроможність ОЕС України до інтеграції об’єктів відновлюваної енергетики.

«Це необхідно для того, щоб без арбітражів зафіксувати ті показники, про які ми домовимося, вирішити ключові проблеми у сфері відновлюваної енергетики та зберегти при цьому імідж інвестиційно-привабливої країни», - підкреслила в.о. Міністра.

За темами