Проєкт Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2018 роки (англійською мовою відповідно до вимог Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату) для публічного ознайомлення та отримання зауважень і пропозицій

25 Березня 2020, 11:46
Статті Зміна клімату та озоновий шар

Мінекоенерго оприлюднило проєкт Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2018 роки (англійською мовою відповідно до вимог Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату) для публічного ознайомлення та отримання зауважень і пропозицій.

Зауваження та пропозиції просимо надсилати до 17 квітня 2020 року на адресу shapovalova@menr.gov.ua

Телефон для довідок: (044) 245-47-18

Телефон під час карантину: (096) 327-81-05

Контактна особа: Шаповалова Олеся Ігорівна  

Резюме проєкту Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2018 роки 

За даними проєкту Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів викиди парникових газів (ПГ) в Україні у 2018 році склали 344,1 млн. т СО2-еквіваленту (з урахуванням сектору «Землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство» (ЗЗЗЛГ)) або 341,5 млн. т СО2-еквіваленту (без урахування ЗЗЗЛГ). У порівнянні із 1990 роком сумарні викиди і поглинання ПГ у 2018 році скоротилися на 61,2 %, однак відносно 2017 року - збільшилися на 8,9 % або на 28 тис. т СО2-еквіваленту.

У Таблиці 1 наведені дані про викиди та погинання ПГ у 1990 та 2015-2018 роках за секторами.

 

Таблиця 1. Викиди та погинання ПГ у 1990 та 2015-2018 роках

Сектор

Викиди і поглинання ПГ,

тис. т СО2-екв.

Зміна у викидах відносно

1990 року,  %

Зміна у викидах відносно

2017 року,  %

1990

2015

2016

2017

2018

Енергетика

725 319

210 825

224 765

217 753

226 296

-68,8

+3,9

Промислові процеси і

використання продуктів

117 988

56 463

58 151

51 762

55 143

-53,3

+6,5

Сільське господарство

86 843

39 461

42 178

41 091

44 239

-49,1

+7,7

Відходи

15 625

15 529

15 745

15 618

15 774

+1,0

+1,0

ЗЗЗЛГ

-59 192

-6 175

-1 726

-10 249

2 624

-104,4

-125,6

Всього (без ЗЗЗЛГ)

945 775

322 278

340 838

326 224

341 452

-63,9

+4,7

Всього (із ЗЗЗЛГ)

886 583

316 103

339 113

315 975

344 076

-61,2

+8,9

Збільшення викидів ПГ у 2018 році на 6,5% порівняно з попереднім роком у секторі «Промислові процеси і використання продуктів» пояснюється зростанням виробництва в хімічній промисловості на 17,4% (категорії «Виробництво аміаку» та «Виробництво азотної кислоти»), в цементній галузі на 7,5% (категорії «Виробництво цементу» та «Виробництво вапна») та в металургійній промисловості на 0,6% (категорії «Виробництво чавуну та сталі» та «Виробництво феросплавів»). Зазначене зростання обсягів виробленої продукції супроводжувалось збільшенням споживання палива та сировини на підприємства.Викиди ПГ у секторі «Енергетика» у 2018 році становили 226,3 млн тон СО2-екв. Їх частка у загальних викидах ПГ складає 66%. Найбільше викидів ПГ у цьому секторі дає категорія «Енергетичні галузі», а саме викиди від спалювання палива при виробництві електроенергії та тепла, які у 2018 році склали 51,8% від загальної кількості викидів у секторі «Енергетика» (у 1990 році – 45,6%).  Аналіз даних про викиди ПГ у цій категорії у 2018 році свідчить про їх зниження у порівнянні з базовим 1990 роком (-63,4%) та збільшення порівняно з 2017 роком (+7,8%).

Сумарні викиди ПГ у секторі «Сільське господарство» у 2018 році зросли на 7,7% порівняно з попереднім роком. Найбільше зростання викидів ПГ спостерігається у категорії «Сільськогосподарські ґрунти». Так, у порівнянні з 1990 роком викиди ПГ у цій категорії скоротились лише на 11,1 %, а у порівнянні з попереднім 2017 роком – зросла на 12,7 %. Така динаміка пояснюється зростанням площ, зайнятих під ріллю, та зростанням обсягів внесених мінеральних і органічних добрив. У той же час на 3,5% відносно 2017 року скоротились викиди ПГ в категорії «Кишкова ферментація», що пояснюється істотним зменшенням поголів’я сільськогосподарських тварин, зокрема, великої рогатої худоби.  Це призвело до скорочення на 0,96%  у 2018 році викидів ПГ у категорії «Прибирання, зберігання та використання гною». Суттєво - на 60,7% зменшились у 2018 році викиди ПГ у категорії «Внесення сечовини», що пояснюється зменшенням обсягів внесення сечовини до сільськогосподарських ґрунтів. Відмова від практики вапнування ґрунтів призвела до скорочення викидів ПГ  у категорії «Вапнування» на 93,7% у порівнянні з 1990 роком та на 2,9% у порівнянні з 2017 роком.

Викиди ПГ у секторі «Відходи» у 2018 році склали 15,8 млн т СО2-екв. Це на 1% більше, ніж у 1990 та 2017 роках. При цьому на категорії «Захоронення твердих побутових відходів на полігонах» та «Поводження з господарсько-побутовими стічними водами» припадає відповідно 57 % та 33 % від сумарних викидів у секторі. Збільшення викидів метану від захоронення твердих побутових відходів пов’язане із щорічним збільшенням обсягів утворення відходів та домінуючою практикою їх захороненням (94%).

У секторі ЗЗЗЛГ у 2018 році вперше з 1990 року обсяг викидів ПГ перевищив їх поглинання.  На противагу досить стабільному рівню поглинання ПГ лісами значно коливається рівень викидів ПГ від ріллі та пасовищ. В той час, як протягом 2015-2018 років поглинання ПГ лісами становило близько 50 млн т СО2-екв., рівень викидів ПГ від сільськогосподарської діяльності на землях коливається від 40 до 48 млн т СО2-екв. Хоча поглинання ПГ лісами має досить стабільний рівень, однак у порівнянні із 1990 роком воно знизились на приблизно 20 %. Не дивлячись на збільшення загальної площі лісів за рахунок лісорозведення, значно збільшились об’єми рубок деревини (на близько 60 %), а також посилились несприятливі погодні умови (пожежі, хвороби та шкідники), через які площі загибелі лісів збільшились у 1,5-2 рази. Викиди ПГ від ріллі та пасовищ значною мірою залежать від практики господарювання та погодних умов. Значні об’єми внесення органічних та мінеральних добрив забезпечувало поглинання ПГ на початку 90-х років. В 2018 році органічних добрив було внесено всього 5 % від рівня 1990 року, мінеральних – близько 88 %. Крім цього, значно змінилась структура культур, що вирощуються. На фоні деякого збільшення частки зернових, частка технічних культур (цукрові буряки, льон, конопля) сильно впала (з близько 35 % до 10 %). Значно зросла частка олійних культур (соняшник, ріпак, соя) – з близько 7 до 30 %. Це в свою чергу призвело до зміни тренду – з поглинань на рівні 5 млн. т СО2-екв. до викидів на рівні 48 млн. т СО2-екв. 

Рис. 1. Тенденції викидів та поглинань ПГ протягом 1990-2018 років

 

Рис. 2. Тенденції викидів ПГ та основних економічних і енергетичних показників протягом 1990-2018 років 

На Рис. 1 та Рис. 2 представлені тенденції викидів та поглинань ПГ, а також основних економічних та енергетичних показників (валовий внутрішній продукт – ВВП, загальне первинне постачання енергії – ЗППЕ) протягом 1990-2018 років.

Протягом часового ряду 1990-2018 років тренд загальних викидів ПГ характеризується наступними ключовими етапами (Рис. 1):

  • різке скорочення викидів ПГ у період з 1990 року до початку 2000-х років, яке було спричинене скороченням виробництва у промисловості та сільському господарстві внаслідок розпаду СРСР та, як наслідок, скороченням споживання палива в енергетиці. Також в цей період відбулася реструктуризація економіки і почала значно зростати сфера послуг;
  • стабілізація та зростання викидів ПГ у період з початку 2000-х років до 2008 року, що характеризується зростанням виробництва мінеральної та металургійної продукції, а також загальним зростанням економіки. У цей період також зросло споживання твердого викопного палива в енергетиці, але паралельно було реалізовано низку заходів з модернізації та енергоефективності в промисловості з метою скорочення споживання природного газу внаслідок підвищення ціни на газ з 2006 року;
  • скорочення викидів ПГ на 15 % у 2009 році порівняно з 2008 роком, яке було обумовлено наслідками світової економічної кризи 2008 року. Зокрема, суттєво скоротилось виробництва цементу, аміаку та металу;
  • зростання викидів ПГ у 2010-2013 роках, що характеризується загальним відновленням економіки від наслідків світової кризи 2008 року. У цей період також зросло споживання твердого викопного палива в енергетиці через газовий конфлікт із РФ;
  • різке скорочення викидів ПГ у 2014-2015 роках, спричинене падінням економіки через анексію АР Крим та міста Севастополь та також початком бойових дій в Донецькій та Луганській областях, в яких зосереджена значна частина промисловості та об’єктів видобування і споживання корисних копалин;
  • коливання викидів ПГ у 2016-2018 роках на рівні 320-340 млн. т СО2-еквіваленту. Цей період характеризується початком активної реалізації політики енергоефективності (програма «Теплі кредити» для стимулювання заходів з енергоефективності в будівлях, заміни газових котлів на котли на біомасі, тощо) та поступового приведення тарифів на електроенергію, гарячу воду та тепло до своїх ринкових значень, що зробило низку енергоефективних заходів економічно привабливими.

На підставі аналізу трендів, наведених на Рис. 2, можна зробити висновок про те, що, починаючи з 2015 року, намітився певний розрив (де-каплінг) між поведінкою ВВП та викидами ПГ, тобто зростання ВВП не супроводжується обов’язковим зростанням викидів ПГ, як це було у попередні роки. При цьому залишається пряма залежність викидів ПГ від ЗППЕ.    

Проект Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів.

Таблиці CRF.

За темами