Як змінюється клімат в Україні

19 Березня 2020, 12:52
Статті Зміна клімату та озоновий шар

Ключові факти

  • Клімат – середній багаторічний режим погоди у конкретній місцевості.
  • Клімат кожної країни є її природним ресурсом.
  • Сучасні дані спостережень не залишають сумніву, що клімат змінюється.
  • Основною причиною зміни клімату є людська діяльність – збільшення спалювання вугілля, нафти, газу, промислові процеси і зменшення площ лісів.
  • Зміна клімату ніколи не була такою стрімкою як за останні 30 років.
  • Останні чотири роки у світі найжаркіші за всю історію метеорологічних спостережень за погодою.
  • Паризька Угода закріплює показник +2 °C як верхню допустиму межу підвищення глобальної температури і закликає всі країни докласти значних зусиль, щоб не перевищити зростання глобальної температури понад +1,5 °C.

Сьогодні наслідки зміни клімату вже відчуваються і вони посилюватимуться у майбутньому. Зумовлені зміною клімату небезпечні погодні явища, наприклад, паводки, повені, сильні вітри, зливові дощі, град, посухи, затоплення прибережних територій призводять до значних економічних втрат в усьому світі. До середини ХХІ сторіччя ймовірні значні втрати для сільського, лісового та водного господарств, енергетики та інших секторів економіки внаслідок і зміни термічного режиму,  просторового та сезонного розподілу атмосферних опадів, небезпечних погодних явищ.

Температурний режим

Рис. 1. Середня річна температура повітря (за десятиріччями) в Україні

 

Ключові факти

  • Швидкість підвищення температури повітря в Україні випереджає світові тенденції, внаслідок чого в Україні ймовірне посилення та поширення посух,  збільшення площ земель, схильних до опустелювання.
  • Якщо людство не відмовиться від використання викопного палива в другій половині століття, то вже через 30 років середня річна температура в Україні може підвищитися ще на 1-1,5 С, а до кінця століття на 3,4-4С.
  • Відбувається стійке підвищення температури повітря у всі сезони.  
  • В Україні середня річна температура підвищилася на 1,2 °С за тридцять останніх років.
  • Середня місячна температура повітря у лютому, березні, червні, жовтні,  листопаді та грудні 2019 року була найвищою або однією із найвищих для цих місяців за весь період інструментальних спостережень за погодою (з кінця 19 сторіччя).
  • Починаючи із 1991 року кожне наступне десятиріччя було теплішим попереднього: 1991-2000 – на 0,5 °С, 2001-2010 – на 1,2 °С, 2011-2019 – на 1,7 °С.

 

 Рис. 2. Найвища температура повітря (абсолютний максимум), оС

Примітка: сині цифри – за період 1961–2005 рр., червоні цифри – за період 2006–2019 рр.

 

 Рис.3. Відхилення від норми (1961-1990) середніх місячних температур повітря за періоди 1991-2019 рр. та 2010-2019 рр.

 

Ресурси зволоження або вологозабезпечення

 

 Рис.4 Річна кількість опадів (мм) в Україні у 1961-2016 рр.

 

Ключові факти

  • В Україні в середньому річна сума опадів за базовий період  1961-1990 рр. (норма) складає 578 мм. За період 1991-2017 рр. вона в середньому не зменшилася, спостерігався невеликий приріст (близько 2%). Однак при цьому посилюється тенденція до нерівномірного розподілу опадів упродовж року, що призводить до більшої кількості та інтенсивності надзвичайних явищ погоди (зокрема, паводків та посух).
  • У 10 областях України за період 2014-2018 рр. опадів випало на 7-12% менше норми.
  • Спостерігається тенденція до збільшення території із недостатньою кількістю опадів (менше 400 мм) у теплий період.
  • Клімат вже став більш посушливим на всій території України.
  • Останніми роками посухи спостерігалися в районах, в яких їх раніше не було.

 

Викиди парникових газів в Україні

 

 Рис. 5. Викиди ПГ за 1990-2015 рр.[1], млн т


  • З 1990 р. в Україні відбувається реальне скорочення викидів парникових газів. Зокрема, викиди у 2015 р. були на 66,1% нижчими, ніж у початковому 1990 році та становили 308,64 млн. т CO2 - екв.
  • Таке скорочення є не стільки наслідком цілеспрямованої кліматичної політики, скільки викликано зменшенням використання енергетичних ресурсів через спад ВВП, скорочення чисельності населення та реструктуризацією економіки (рис. 5).
 
Підготовлено за матеріалами Українського Гідромецентру та АПД (Німецько-український агрополітичний діалог) 

 

Активні посилання на документи щодо актуалізації заходів із запобігання зміні клімату та адаптації до зміни клімату 

1. Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна http://climategroup.org.ua/?p=2844.

2. Вода близько: підвищення рівня моря в Україні внаслідок зміни клімату:

https://ecoaction.org.ua/voda-blyzko-report.html.

3. Кліматичні зміни та їх вплив на сфери економіки України (за редакцією С.М. Степаненка та А.М. Польового) http://odeku.edu.ua/wp-content/uploads/klimatichni-zmini-close.pdf.

4. Аналіз кліматичних змін та вразливості до них басейну Дністра, а також Стратегічні напрямки адаптації до зміни клімату та план їх реалізації в басейні Дністра https://dniester-commission.com/publications/izmenenie-klimata/.

5. Методологія оцінки вразливості міст за Угодою Мерів (/content/klimatichna-politika-ukraini.html).

6. Агрокліматичне зонування території України з врахуванням зміни клімату (2014) www.gwp.org/globalassets/global/gwp-cee_files/idmp-cee/idmp-agroclimatic.pdf.

7. Підвищення стійкості до зміни клімату сільськогосподарського сектору Півдня України 2015) www.documents.rec.org/publications/ClimateResilienceUkraine.pdf.

8. Адаптація до зміни клімату на сайті «Угода мерів щодо клімату та енергії України» http://com-east.eu/uk/pidtrimka/adaptaciya-do-zmini-klimatu.

9. Національний кадастр антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2017 рр.

https://unfccc.int/process-and-meetings/transparency-and-reporting/reporting-and-review-under-the-convention/greenhouse-gas-inventories-annex-i-parties/national-inventory-submissions-2019.

 

 

 

За темами