Національний природний парк «Слобожанський»
Національний природний парк «Дермансько-Острозький»
Гетьманський Національний природний парк
Нацiональний Природний парк “ГУЦУЛЬЩИНА”
Національний природний парк "Верховинський"
YT_THURSDAY, 25 YT_MAY 2017
17 лютого
за 9 - 10 лютого 2015 року
Основна категорія: Прес-центр
Щодо втрати контролю держави у сфері екології і природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС

М. Томенко: Держава забула про необхідність управління екологічною політикою

Рідна Хмельниччина, 10.02. 2015 16:31

Голова комітету з питань екологічної політики Микола Томенко на черговій погоджувальній раді висловив стурбованість щодо ситуації, що склалася у сфері захисту довкілля в Україні. За його словами, під «шумок» війни активізувалося браконьєрство і на водоймах і в мисливстві.

«Ми очікуємо нового сплеску браконьєрства у весняний період», – прогнозує Голова Комітету, і тому вимагає від Верховної Ради невідкладно, вже на цьому тижні розглянути два законопроекти (реєстр. № 0916, 0917), підготовлені до другого читання, які допоможуть зупинити браконьєрство і в рибальстві і мисливстві.

До того ж, за словами М.Томенка, ці законопроекти вже втретє знімаються з порядку денного.

«Ми мали історію, коли законопроект про заборону вивозу лісу-кругляка з України блокувався так званою лісовирубною галуззю. То складається враження, що тепер браконьєрська мафія блокує розгляд цього законопроекту» – застерігає Голова екологічного Комітету.

Реагування органу влади на проблему:

Щодо очікування нового сплеску браконьєрства у весняний період та  розгляду законопроектів (реєстр. № 0916, 0917), які підготовлені до другого читання, що допоможуть зупинити браконьєрство і в рибальстві і мисливстві.

На розгляд до Державної екологічної інспекції України не надходили зазначені законопроекти.

Під час заборони на лов риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України в весняно-літній нерестовий період з метою посилення державного нагляду (контролю) за станом охорони, використання і відтворення рибних та інших водних живих ресурсів Головним державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища областей, міста Києва, Чорного моря та Азовського моря щорічно доручається здійснення наступних заходів:

- розроблення та погодження з органами МВС України планів заходів з охорони водних живих ресурсів;

- створення на цей період спільно з органами МВС України та територіальними органами рибоохорони оперативних груп із залученням громадськості та представників засобів масової інформації для боротьби з браконьєрством;

- встановлення постійного контролю за використанням водних живих ресурсів, в тому числі, за проведенням контрольних, науково-дослідних та науково-промислових ловів та недопущенням проведення гідронамивних та будь-яких будівельних робіт на водоймах та у прибережено - захисної смузі;

-  інформування населення через засоби масової інформації про встановлення весняно-літньої заборони та обмеження на вилов риби, інших водних живих ресурсів;

-  забезпечення висвітлення результатів рейдових перевірок у засобах масової інформації.

Щодо проблеми, пов’язаною з втратою контролю держави у сфері екології і природокористування

На жаль, сьогодні ми змушені констатувати недостатнє усвідомлення пріоритетності екологічної складової на різних рівнях державного управління. Нашим завданням є докласти максимум зусиль, щоб Україна вийшла на європейській рівень в галузі охорони довкілля.

Збереження природних ресурсів та екологічно збалансоване їх використання відіграють ключову роль у якості та рівні життя громадян України. Стан довкілля впливає на тривалість нашого життя та визначає майбутнє країни в цілому.

За допомогою здійснення державного нагляду (контролю) визначається якісний стан навколишнього середовища, перевіряється виконання запланованих природоохоронних заходів, виявляються і фіксуються порушення екологічних нормативів. За результатами перевірок вживаються заходи для ліквідації виявлених недоліків і порушень, ставиться питання про притягнення винних до відповідальності.

Призупинення здійснення державного нагляду (контролю) призводить до:

- порушення гарантованого Конституцією України права на екологічно безпечне середовище для життя і здоров'я людей;

- невжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварій та техногенних катастроф;

- невиконання заходів щодо охорони атмосферного повітря, водних ресурсів та земельних ресурсів;

- здійснення спеціального водокористування, викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, поводження з відходами без відповідних дозвільних документів;

- неефективної роботи суб`єктів господарювання, що забезпечують життєдіяльність населення;

- невідшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства;

- відсутності реагування на скарги, колективні звернення громад, що є порушенням Закону України «Про звернення громадян», а також на депутатські запити та звернення, листи правоохоронних органів про порушення вимог природоохоронного законодавства, тощо.

Відсутність здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища може призвести до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва та є прямим невиконанням норм Законів та Кодексів України щодо охорони довкілля.

Щодо проблеми пов’язаної зоплатою праці

Заборгованість із заробітної плати працівникам підприємств сфери управління ДАЗВ виникла через відсутність фінансування за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету у жовтні – грудні 2014 року за бюджетними програмами ДАЗВ, що визначені Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Зазначене призвело до:

фактичного виникнення незареєстрованої кредиторської заборгованості у сумі 148,5 млн.грн., з яких оплата праці з нарахуваннями на неї –31,4 млн.грн.; оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 45 млн.грн.; паливно-мастильні матеріали, продукти лікувально-профілактичного харчування, послуги Укрзалізниці з перевезення персоналу, захоронення радіоактивних відходів, виконані роботи щодо будівництва та капітального ремонту тощо на суму 72,1 млн.гривень;

різкого загострення соціального напруження в трудових колективах державних спеціалізованих підприємств системи управління ДАЗВ, що забезпечують бар’єрні функції зони відчуження щодо нерозповсюдження радіоактивного забруднення поза її межі та підтримку в екологічно безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» ДСП «Чорнобильська АЕС»;

акцій протесту, що відбулись 21 січня 2015 року біля будівель Міністерства екології та природних ресурсів України та Кабінету Міністрів України;

часткового знеструмлення та обмеження постачання природного газу спеціалізованих інженерних об’єктів зони відчуження та проммайданчика ДСП «Чорнобильська АЕС», що забезпечують ядерну, радіаційну та екологічну безпеку зазначеної території (очікується повне припинення постачання енергоносіїв);

нарахування Державною фіскальною службою 2,3 млн. грн. штрафів та пені за несплачені обов’язкові платежі до бюджету (перш за все, єдиний соціальний внесок), які щодня зростають.

З метою запобігання ситуації з критичним фінансуванням, усуненням негативних наслідків Мінприроди спільно з ДАЗВ, неодноразово зверталося до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Казначейства та Генеральної прокуратури України, але на цей час питання залишається невирішеним, штрафи за рахунок коштів державного бюджету постійно зростають, інформація розміщена на веб-сайті ДАЗВ в рубриці «Реагування на критику».

З метою як найшвидшого погашення заборгованості за 2014 рік Мінприроди листом від 04.02.2015 № 5/1-11/1122-15 звернулося до Мінфіну провести наближення видатків з четвертого на перший квартал цього року, а також листом від 04.02.2015 № 5/1-11/1124-15 запропонувало Мінфіну при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» збільшити обсяги бюджетних призначень  за відповідними бюджетними програмами.

 

Щодо збереження корупційних схем у морських портах України через невідповідність екологічних декларацій та дозволів на взяття проби ізольованого баласту для судновласників нормам міжнародного морського законодавства

Екологічний Клондайк для корупціонерів, або Хто загрожує морській репутації України?

Голос України_№23 10.02.2015

Час від часу в морських торговельних портах України спалахують так звані екологічні скандали. У протистоянні беруть участь Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Чорного моря (з одного боку) і іноземні судновласники. Якщо говорити коротко про зміст протистояння, то його можна охарактеризувати так — екологи вимагають від кожного судна, що заходить у порт, екологічну декларацію та дозволи на взяття проби ізольованого баласту для подальшого хімічного аналізу. Капітани суден за вказівкою судновласників відмовляють інспекторам у їхніх вимогах, бо дії українських чиновників не відповідають нормам міжнародного морського законодавства (йдеться про так звану конвенцію МАРПОЛ 73/78, до якої Україна приєдналася 1993 року, і Конвенцію з полегшення міжнародного морського судноплавства від 1965 року, які були ратифіковані Верховною Радою України.

Черговий екологічний скандал розгорівся на початку січня нинішнього року в державному підприємстві «Іллічівський морський торговельний порт». Теплохід «Алі-на» (прапор Грузії, екіпаж — українці) прибув до Іллічівська, щоб стати на ремонт у док місцевого судноремонтного заводу. Через три дні в акваторію зайшло судно «HEILAN STAR» (прапор Панами, екіпаж — громадяни Китаю) завантажитися чавуном.

Капітани теплоходів, посилаючись на вищезгадані міжнародні морські конвенції, відмовилися надати екологічним інспекторам можливість взяти на хімічний аналіз проби ізольованих баластових вод. Через те що судна не пройшли екологічного контролю, прикордонники не відкрили кордону.

Про черговий екологічний скандал в Україні стало відомо у світовому транспортному морському співтоваристві, представники якого зажадали від екологічних чиновників України дотримання вимог міжнародної конвенції.

20 січня міністр екології та природних ресурсів України Ігор Шевченко відреагував на вимоги судновласників. Він підписав наказ, який, з його точки зору, істотно змінить процедуру екологічного контролю баластових вод. Ігор Шевченко упевнений, що «...нова процедура унеможливить безпідставне затримання екоінспекторами відкриття кордону для суден, що заходять до українських портів». На думку міністра, якою він поділився на своїй сторінці в соціальній мережі, зроблено «...істотний крок на шляху дерегуляції та викорінювання корупції в сфері екологічного контролю в портах». Щоб наказ набув чинності, його мають схвалити Міністерство інфраструктури та Міністерство юстиції. Фахівці морської галузі сподіваються, що цього не станеться. Бо наказ Міністерства екології та природних ресурсів — сирий, жодних істотних змін у систему екологічного контролю не вносить і, як і раніше, суперечить міжнародному законодавству. Достатньо сказати, що документ все одно передбачає забір проб для визначення вмісту вод ізольованого баласту. Тому всі, хто страждає від диктату екологів у морських портах, продовжують боротьбу.

Схоже, українським екологам міжнародні норми — не указ. Необхідність контролю забруднюючих речовин, що їх скидають в море, інспектори обґрунтовують винятково на підставі внутрішніх положень і правил. І цікавить їх перш за все наявність в ізольованому баласті завислих речовин (ЗР). Справа в тому, що в Україні відсутній норматив з ЗР. За норму екологи вписують нібито середню величину (фон) за результатами регулярних замірів в акваторії порту. Причому цей вміст ЗР у всіх портах України, у будь-який час року і доби, незалежно від шторму або штилю, становить ту саму цифру — 2,0 мг/л. До речі, максимально допустима норма для питної води становить 8 — 10 мг/л. Певна річ, що вміст цих речовин у сталевих танках морських суден буде вищим, отже, і штрафні санкції відповідно можуть становити десятки тисяч доларів на судно. Для розуміння масштабів цього «екологічного контролю» нагадаємо, що щорічно до портів України заходить майже 15 тис. суден.

Перший міністр транспорту України Орест Климпуш, коментуючи нещодавній скандал в Іллічівському морському торговельному порту, вважає, що при збереженні нинішнього становища з екологічним контролем іноземні судновласники почнуть масово відмовлятися від заходів до українських портів. Федерація роботодавців транспорту України, обстоюючи законні права представників морського бізнесу, півтора року разом з експертами вимагають від Міністерства екології та природних ресурсів України і Кабінету Міністрів України змінити чинну систему екологічного контролю, скасувавши суднову екологічну декларацію та хімічний контроль води ізольованого баласту. На скасуванні хімічного контролю вод ізольованого баласту наполягають як українські, так і закордонні експерти. Ціна «екологічної турботи», за даними судновласників, вимірюється від трьох до п'яти тисяч доларів за судно або 0,5-1 долар за кожну тонну води ізольованого баласту. Таким чином, зовсім нескладно підрахувати, що корупція при так званому екологічному контролі суден обчислюється сотнями тисяч доларів.

«Вибірковість», якщо так можна сказати, екологічного контролю «по-українськи» добре ілюструють три моменти. По-перше, Україна вищезгадані конвенції ратифікувала ще в далеких дев'яностих, що зовсім не перешкодило прописати в національних підзаконних актах лазівки, які дають змогу Державній екологічній інспекції вимагати суднову екологічну декларацію і забороняти скидання води ізольованого баласту без її експрес-аналізу. По-друге, в Україні, на думку міжнародних експертів, прописані просто нездійсненні норми до якості води ізольованого баласту. І кожне судно, що заходить в український порт, автоматично опиняється в статусі порушника. Наприклад, норма гранично допустимих концентрацій заліза для баластової води майже вшестеро перевищує норму питної. По-третє, здійснюється, фактично, подвійний контроль. Адже під час заходу судна в порт його капітан надає Держпортнагляду і Держекоінспекції судновий журнал з переліком проведених баластових операцій. Суднова екологічна декларація, яку також вимагають, містить аналогічну інформацію, тому є нічим іншим, як зайвим дозвільним документом.

Ці три факти приводять до однозначного висновку: цінність декларації, як і хімічного контролю води ізольованого баласту, — нульова. Під нібито турботою про екологію насправді ховається штучно надумана схема вимагання грошей. Цим, схоже, і пояснюється упертість, з якою чиновники Мінприроди чинять опір зміні діючої системи екологічного контролю в портах. Адже справа дійшла навіть до судового позову — як відомо, Мінприроди оспорює в суді одне з рішень Держпідприємництва № 34 зі скасування суднової екологічної декларації.

Майже півтора року інтенсивного листування, зустрічей, обговорень про необхідність зміни діючого екоконтролю — і жодних результатів. Аргументи про корупційну складову діючої системи, як і докази її невідповідності міжнародному і європейському законодавству для чиновників Мінприроди — непереконливі.

Морські експерти кажуть, що поставити крапку в цьому питанні, що наболіло, набагато простіше, ніж здається, — Мінприроди достатньо виконувати рішення Держпідприємництва №29 і №34, скасувавши суднову екодекларацію, а Кабміну — змінити Правила охорони морських вод від забруднення та засмічення, скасувавши хімкон-троль води ізольованого баласту. І все. І це буде в рази переконливіше за сотні гучних заяв про боротьбу з корупцією, необоротність евроінтеграційного курсу України, спрощення дозвільної системи.

Коли верстався номер

Капітан панамського суховантажу «Heilan Star», який є одним із учасників екологічного скандалу в Іллічівську, прийняв рішення стати під навантаження. Як повідомила на своїй сторінці в Facebook заступник з правових питань директора Федерації роботодавців транспортної галузі України (ФРТУ) Тетяна Титаренко, капітан відмовився від скидання баластових вод взагалі.

«Судно вантажиться. Кордон відкрили в понеділок увечері. Щоб не виконувати незаконних вимог екологів і не акумулювати збитки, капітан судна відмовився від скидання баласту взагалі, про що офіційно сповістили відповідні органи», — написала Титаренко.

За її даними, сумарні збитки судновласника в результаті «свавілля екологів» на даний момент становлять 57,3 тис. доларів. Ця сума включає плату за простій біля причалу без вантажних операцій — 36,3 тис. доларів (14,5 тис. доларів на день), причальний збір без вантажних операцій — 3,1 тис. доларів (1230 доларів у день), перешвартування (послуги лоцмана і буксира) з установленням понтонів (ліфтерів) — близько 18 тис. доларів.

Перемога екологів чи поразка України, чия міжнародна репутація вкотре постраждала?

 

Реагування органу влади на проблему:

 

Рішенням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 30.04.2014 № 28 «Про необхідність усунення Міністерством екології та природних ресурсів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»  (далі – Рішення) запропоновано Міністерству екології та природних ресурсів України внести зміни до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць» та виключити з його редакції абзац другий підпункту 4.3.3 пункту 4.3 розділу 4 та додатку 5 до цього підпункту.

Рішенням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 30.04.2014 № 29 «Про необхідність усунення Міністерством екології та природних ресурсів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»  (далі – Рішення) запропоновано Міністерству екології та природних ресурсів України внести зміни до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 «Про затвердження Положення про морській екологічні інспекції» з метою виключення з його редакції положень, які надають морським екологічним інспекціям право виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу властивостей вод ізольованого баласту.

Рішенням Держпідприємництва України від 29.07.2014 № 34 «Про необхідність усунення Міністерством екології та природних ресурсів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Рішення) запропоновано Мінприроди України внести зміни до наказу Мінекобезпеки України від 08.09.1999 № 204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць», а саме у Положенні про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць виключити абзац п’ятий підпункту 4.3.2 пункту 4.3 розділу 4, абзац другий підпункту 4.3.3 пункту 4.3 розділу 4 та додаток 5 до цього підпункту.

Вказані пропозиції спрямовані на скасування необхідності перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища суднової екологічної декларації під час здійснення екологічного контролю морських та річкових суден.

На виконання Рішень № 28, № 34 наказами Мінприроди України від 10.07.2014 № 217, від 09.10.2014 № 309 «Про внесення змін до наказу Мінекобезпеки від 08.09.1999 № 204» внесено відповідні зміни до наказу Мінекобезпеки України від 08.09.1999 № 204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць», відповідно до яких пропозиції Держпідприємництва України враховані у повному обсязі. Наразі накази Мінприроди України від 10.07.2014 № 217, від 09.10.2014 № 309 пройшли державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України і в наказ № 204 внесені відповідні зміни.

На виконання Рішення № 29 наказом Мінприроди України від 10.07.2014 № 216 Про внесення зміндо пункту 6 Положення про морські екологічні інспекції внесено відповідні зміни до Положення про морські екологічні інспекції, відповідно до яких пропозиції Держпідприємництва України враховані у повному обсязі. Наразі наказ Мінприроди України від 10.07.2014 № 216 пройшов державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України і в Положення про морські екологічні інспекції внесені відповідні зміни.

Back to top