|
|
10.03.2009
11 березня відбудеться розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
11 березня 2009 року планується проведення розширеного засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за порядком денним:
1. «Про виконання Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007-2015 роки»;
2. «Про виконання рішення Комітету від 3 червня 2008 року № 17/1 «Про екологічні та соціальні питання, що виникли в районі розташування колишнього Придніпровського хімічного заводу».
Дніпропетровська область є однією з найбільш техногенно-навантажених областей України. За оцінкою установ Національної Академії Наук України, за ступенем забруднення майже вся територія області відноситься до категорії дуже забруднених, а понад третини - до надзвичайно забруднених.
За рівнем забруднення атмосферного повітря область посідає друге місце після Донецької (18 % від викидів в цілому по Україні). Основна частина викидів - 76 %, припадає на міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, де систематично спостерігаються перевищення граничнодопустимих концентрацій особливо небезпечних хімічних речовин. У зв’язку з тим, що на території області розташовані об’єкти урановидобувної та уранопереробної галузей, постає проблема забруднення атмосфери радіонуклідами. Результати спостережень у 2008 році Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології свідчать про перевищення середньорічних концентрацій в атмосферному повітрі по пилу, діоксиду азоту, фенолу, бенз(а)пірену, формальдегіду.
Починаючи з 2007 року, в області реалізується «Програма поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами», яка включає природоохоронні заходи на 25 найбільших підприємствах-забруднювачах. Термін дії Програми - до 2015 року. Належна реалізація цієї Програми дозволила б значно знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скоротити скидання забруднених стічних вод, зменшити обсяги накопичення відходів та відповідним чином їх утилізувати тощо.
У той же час, передбачені Програмою заходи виконуються повільними темпами, а деякими підприємствами практично не виконуються.
Так, у 2008 році із 145 запланованих підприємствами-забруднювачами області повітроохоронних заходів із досягнення нормативів ГДВ із загальним ефектом зниження викидів 96,2 тис. тонн виконано лише 34 заходи з загальним ефектом зниження викидів 19,9 тис. тонн.
Дніпропетровська область займає друге, після Донецької області, місце за обсягами забору та використання води, а також скиду зворотних вод, що пов’язано з наявністю потужного гірничо-металургійного комплексу, розвинутих машинобудівної, хімічної, переробної та інших галузей. Але більша частина виробництва, побудована в радянські часи, не відповідає сучасним вимогам ресурсозберігаючої політики держави.
Основними забруднювачами водних об'єктів басейну Дніпра залишається промисловість (63 %); комунальне господарство (26 %), сільське господарство (10 %) та інші галузі (менше 1 %).
Обсяг промислових і господарсько-побутових стічних вод області становить 25 % від загальної кількості в Україні. При цьому 96,3 % стічних вод скидається у поверхневі водні об’єкти. У ріках Дніпро, Самара, Інгулець, Мокра Сура та інших вміст окремих хімічних забруднюючих речовин у декілька разів перевищує нормативи ГДК для водойм рибогосподарського призначення.
Найбільшими промисловими об’єктами-забруднювачами, які впливають на гідрохімічний стан Дніпра, його водосховищ та притоків, залишаються: ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ВАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат імені Петровського», ВАТ «Кривбасшахтозакриття», ВАТ «Павлоградвугілля», ВАТ «ДніпроАзот» тощо.
Такий стан справ у охороні водних ресурсів загрожує системі водопостачання населення Дніпропетровської області. Водозабезпеченість в середньому по Дніпропетровській області становить 0,56 тис. м3 води на душу населення на рік. Для порівняння цей показник по Україні становить 1 тис. м3, а за європейськими показниками - 4,6 тис. м3.
Згідно з вимогами водоохоронного законодавства України до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення, насамперед, віднесено створення прибережних захисних смуг. Так, Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 27.11.97, передбачено завершення створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг до 2000 року.
На теперішній час загальна довжина встановлених меж прибережних захисних смуг складає лише 1 % від необхідної для усієї області. У зв’язку з відсутністю водоохоронних зон та прибережних захисних смуг здійснюється незаконне будівництво на землях водного фонду.
Станом на 1 січня 2008 року на території Дніпропетровської області накопичено понад 8,7 млрд. т промислових та побутових відходів. Такий рівень накопичення відходів, а також низький рівень їх утилізації, ставить проблему поводження з відходами в один ряд з іншими проблемами, що потребують негайного вирішення. Особливо гостро ці проблеми стоять на підприємствах гірничо-металургійного комплексу.
До теперішнього часу відсутні затверджені у визначеному законодавством порядку відповідні нормативні показники по типовим технологічним процесам. На даний час ці показники розробляються підприємствами самостійно.
Поряд з цим, зафіксовано зменшення обсягів накопичення непридатних до подальшого використання за призначенням хімічних засобів захисту рослин.
Сучасний екологічний стан області є наслідком неналежної уваги до вирішення екологічних проблем з боку керівників підприємств та невиконання у встановлені терміни підприємствами заходів по досягненню нормативів граничнодопустимих викидів, скидів та розміщенню відходів.
Загальна кількість заходів, що підлягала виконанню протягом 2008 року за Програмою, становить 162 заходи, із кінцевим терміном виконання у 2008 році - 52 заходи. Станом на 1 січня 2009 року остаточно виконано 29 заходів.
Таке повільне виконання заходів ставить під загрозу досягнення показників, передбачених Програмою поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007-2015 роки.
Не виконується в повному обсязі рішення колегії Мінприроди від 3 липня 2007 року №19 «Про зменшення техногенного впливу виробничої діяльності гірничо-металургійного комплексу на довкілля» та №20 «Про виконання у 2006 році Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2006-2015 роки».
Також створює проблеми для вжиття заходів з покращання екологічної ситуації і недосконала нормативно-правова база у сфері охорони навколишнього природного середовища та природокористування.
З першого питання з доповіддю виступить начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області О.Оксамитний, а також плануються виступи народних депутатів України, першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України І.Чорнокура, представників місцевих органів влади (Дніпропетровська облдержадміністрація, Дніпропетровська обласна рада), Інституту проблем природокористування та екології НАН України, Держекоінспекції в Дніпропетровській області та виступи керівників підприємств: ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», ВАТ «ДМК ім. Дзержинського», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ВАТ «Дніпрошина».
З другого питання планують виступити представники місцевих органів влади та підприємств Дніпропетровської області, Голова Державного Комітету ядерного регулювання України О.Миколайчук, заступник Міністра палива та енергетики України Н.Шумкова, заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України І.Макаренко, народні депутати України, представники Генпрокуратури України, наукових установ (УкрНГМІ, Інститут проблем національної безпеки РНБОУ) та Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи А.Семинога.
|
|
|
|
